Батькам, які живуть з дитиною за кордоном
Під час воєнного стану дитина до 16 років виїжджає з одним із батьків без нотаріальної згоди другого — так записано в Правилах перетинання кордону. Але ці правила не вирішують, де дитина житиме далі.
або одразу: +38 067 839 09 16 · Telegram · Viber
Перша розмова безкоштовна. Це вас ні до чого не зобов'язує.
Поки триває воєнний стан, на кордоні згоди другого з батьків не питають: дитина до 16 років виїжджає з мамою чи татом, бабусею, дідусем або іншою людиною, яку уповноважив один із батьків. Тому більшість родин виїхали без жодних дозволів.
Проблеми починаються пізніше — коли родина вирішує залишитися. Ось із чим звертаються найчастіше.
Дозвіл на проживання, школа, медичні рішення, паспорт дитини — і раптом потрібен підпис того, хто лишився в Україні або не виходить на зв’язок.
Тимчасовий виїзд — одне. Змінити місце проживання дитини на постійне без згоди другого з батьків — зовсім інше, і саме тут виникають спори.
Через Гаазьку конвенцію про викрадення дітей можна вимагати повернення дитини, яку вивезли чи утримують без згоди. Тут дорогий кожен тиждень.
Пільга «без згоди другого з батьків» — правило воєнного часу. Після його завершення для виїзду знову знадобиться нотаріальна згода або рішення суду.
Дитину вивезли, бачитися не дають або спілкування звелося до рідких дзвінків. Можна встановити спосіб участі у вихованні, зокрема спілкування онлайн.
Він чи вона не відповідає, не виходить на зв’язок, а документи для країни потрібні вже. Шукаємо шлях, який не залежить від його підпису.
Універсального документа «на проживання дитини за кордоном» немає. Є кілька різних рішень, і кожне закриває свою частину питання.
Суд вирішує, з ким із батьків житиме дитина. Це рішення найчастіше й лежить в основі всього іншого: з ним видно, хто відповідає за побут, навчання й лікування.
СК, ст. 160–161. Дитина з 14 років обирає сама.
Про місце проживання дитини окремоПотрібен тоді, коли згода справді вимагається — наприклад, після завершення воєнного стану. Прикордонники приймають таке рішення замість нотаріальної згоди.
Правила перетинання кордону (ПКМУ № 57), п. 4.
Лише якщо є підстави, визначені законом: ухилення від виховання, жорстоке поводження тощо. «Не дає згоди» такою підставою не є, і суд це добре розрізняє.
СК, ст. 164.
Про позбавлення прав окремоЯкщо з другим з батьків ще можна домовитися: нотаріальний договір про те, як він чи вона бере участь у вихованні. Дешевше й швидше за суд.
СК, ст. 157, ч. 4.
Скажу прямо, бо краще ви почуєте це від мене зараз, ніж від чиновника за кордоном потім.
Тому спершу з’ясовую, чого саме вимагає ваша країна, і лише потім кажу, яке рішення українського суду має сенс. Обіцяю не легкий результат, а чесну карту шляхів і все можливе в межах закону.
Василь Масюк
адвокат, к.ю.н., магістр психології · практика з 2005 року · свідоцтво № 1552
Я в праві з 2005 року, адвокат з 2008-го, кандидат юридичних наук і магістр психології. Сімейні справи — основа моєї практики, а з 2022 року значна частина клієнтів живе за кордоном. Тому я звик дивитися на справу з двох боків: що скаже український суд і що з цим рішенням робитимуть у країні, де живе дитина.
Під час воєнного стану дитина до 16 років може виїхати з одним із батьків без нотаріально посвідченої згоди другого. Так прямо записано в Правилах перетинання державного кордону. Але це правило діє, поки триває воєнний стан.
Тоді, коли ви вирішуєте залишитися: органи країни, школа чи консульство можуть вимагати згоди другого з батьків або документа, що ви самостійно вирішуєте питання про проживання дитини. Чи підійде для цього рішення українського суду, залежить від права країни — тому це я перевіряю першим.
Ні, тільки якщо є підстави, визначені законом: ухилення від виховання, жорстоке поводження тощо. Якщо людина просто не дає згоди, шлях інший — визначення місця проживання дитини або дозвіл суду на виїзд.
Можна, але не завжди це дасть результат. Коли дитина вже постійно живе в іншій країні, за Гаазькою конвенцією 1996 року питання про її проживання зазвичай вирішують суди саме цієї країни. А українське рішення там ще треба визнати. Тому спершу з’ясовуємо, суд якої країни має вирішувати і чого вимагають місцеві органи.
Пишіть одразу. Повернення дитини за Гаазькою конвенцією 1980 року — окрема процедура з короткими строками, і тут дорогий кожен тиждень.
Суд може встановити спосіб вашої участі у вихованні: графік зустрічей, канікули, спілкування онлайн. Той, з ким живе дитина, не має права цьому перешкоджати, якщо спілкування не шкодить її розвиткові.
Здебільшого ні. Довіреність можна оформити в консульстві або в нотаріуса країни, де ви живете. Документи — фото в месенджер, у суді вас представляє адвокат.
Оновлено: 21 жовтня 2026. Правила перетинання кордону — станом на цю дату.
Читайте також: позбавлення батьківських прав · розлучення з-за кордону · аліменти
Країна, вік дитини і що від вас вимагають — і я відповім, чи потрібне рішення суду і яке.
