Довідник → Фактичне прийняття спадщини
Фактичне прийняття спадщини
Ситуація, коли спадщина вважається прийнятою без заяви — через спільне проживання зі спадкодавцем.
Якщо простіше: Ви жили в цьому домі, платили за світло й нікуди не йшли — для закону ви спадщину вже прийняли. Проблема в тому, що нотаріус читає не життя, а довідку. І якщо прописка була в іншому місці, доводити очевидне доведеться в суді.
Також кажуть: проживав разом, прийняв фактично.
Правило
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Малолітні, неповнолітні та недієздатні особи також вважаються такими, що прийняли спадщину.
Заяву нотаріусу в цих випадках подавати не обов’язково: право виникає само.
Де починаються проблеми
Нотаріус працює з документами. Йому потрібне підтвердження, що ви справді проживали разом на день смерті — найчастіше це довідка про реєстрацію місця проживання за тією самою адресою.
Якщо реєстрація була в іншому місці, а жили ви разом насправді, нотаріус відмовить. Тоді факт проживання встановлює суд.
Що працює як доказ
Показання свідків, спільні комунальні рахунки, листування, медичні документи про догляд, фотографії, квитанції про оплату житла. Жоден з цих доказів окремо не вирішує справу — переконує їх сукупність.
Якщо це ваша ситуація — почніть звідси: Спадщина.
Детальний розбір: Спадок — це не майно. Це остання розмова, яку можна не встигнути почати
Поряд у довіднику
- Строк прийняття спадщини — Шість місяців від дня відкриття спадщини, протягом яких треба заявити про своє право.
- Окреме провадження — Порядок, у якому суд не вирішує спір, а підтверджує факт або статус людини.