04.11.2026 · 4 хв читання · Право

Мед, брошурка і 50 мг на етикетці: як вейп-шопи програють справу ще за прилавком

Василь Масюк Адвокат, к.ю.н., магістр психології · практика з 2005

У Харкові треба було купити мед, і я відправив знайому. Продавців було багато, але лише в одного діда до меду йшла безкоштовна брошурка на 10 аркушів, тож купила вона в нього. Формально дід продав мед, а вибір, як бачите, зробив подарунок.

Тепер прочитайте рядок із постанови Івано-Франківського апеляційного суду. Продавчиня сама пояснила, що продала рідину для електронних сигарет за 150 грн, а «в подарок до нього йшов нікотин та гліцерин». Це пояснення суд прямо назвав серед доказів вини (№ 344/4408/26).

Здогадуєтесь, про що ця замітка? Про те, що в таких справах люди найчастіше програють не поліції, а власним словам: написаним у поясненні, наклеєним на пляшечку, запрограмованим у касі.

Суперечка про одне слово

Частина перша статті 156 КУпАП карає за торгівлю без акцизних марок, зокрема «рідинами, що використовуються в електронних сигаретах». Штраф від 3 400 до 10 200 грн і конфіскація товару та виручки.

Магазин каже: у нас ароматизатор, гліцерин, харчова продукція, ось сертифікати. Поліція каже: у вас рідина для вейпа. Обидві сторони вживають слова так, як їм зручно, а суд читає визначення. За Податковим кодексом така рідина може містити нікотин, а може й не містити. Вирішує те, для чого суміш використовують.

Звідси дві пастки, у які потрапляють найчастіше:

• «У нас без нікотину». Львівський апеляційний суд відповів на це прямо: статус рідини від нікотину не залежить. Конфіскацію гліцерину й ароматизаторів, вилучених разом із нікотиновмісним товаром, суд залишив у силі (№ 463/5866/26).
• «Це лише сировина». Звучить переконливо, поки не відкрити ч. 2 ст. 23 Закону № 3817-IX. Роздріб сировини й нікотину заборонено, окремо чи в наборах, і заборона поширюється на безоплатне розповсюдження. Тобто слово «подарунок» із першого абзацу нікого не рятує.

Хто виграє

За моїми підрахунками, з 228 апеляційних постанов 2026 року в цій категорії у 33 йдеться про ароматизатори, гліцерин чи самозаміс. 15 закінчилися закриттям справи, 18 залишено без змін. Рахував скрипт, а результати я звірив за резолютивними частинами. Картина така: сам аргумент «це ароматизатор» не виграє й не програє. Вирішує те, що лежить у матеріалах.

Сумський апеляційний суд 06.10.2026 скасував штраф і конфіскацію, бо поліція не довела, що товар підакцизний. У чеку були гліцерин і ароматична добавка, на них були сертифікати, а слова покупця нічим не підтверджувалися. Товар повернули власнику (№ 585/2431/26).

Той самий суд 29.10.2026 закрив іншу справу, бо до протоколу не додали ні опису вилученого, ні фото, тож неможливо було встановити, чи були марки. Чека теж не було (№ 585/2665/26). У Черкасах квитанція на 160 грн не показувала, що саме куплено, а суд першої інстанції в одному місці писав про один тютюн, а конфісковував інший (№ 712/4232/26).

Як на мене, це найчесніший урок: виграють там, де поліція не виконала свою роботу. На це можна сподіватися, та будувати на цьому бізнес я б не радив.

Шість фраз, які дорого коштують

«Зараз усе напишу, мені нема чого приховувати». Пояснення на місці стає доказом, і ви бачили вище як. За відмову давати пояснення щодо себе відповідальності немає (ст. 63 Конституції). Спочатку адвокат, потім текст.

«Я тільки продавець». Суди розійшлися. Сумський апеляційний суд погодився, що відповідати має суб’єкт господарювання (№ 585/3375/26). Львівський вважає, що досить ролі працівника торгівлі (№ 465/3640/26). Той самий довід виграє чи програє залежно від області.

«Немає чека, отже, немає продажу». У Сумах чек назвали основним доказом. У Львові в тій самій постанові № 465/3640/26 написали, що досить самої пропозиції до продажу. Не ставте на це весь захист.

«У касі просто неправильно вбито назву». Найдорожча фраза зі списку. У чеках вейп-шопу податкова побачила «Нікотинові Паучі» й ароматизатори з позначкою 50 мг, а власниця пояснила це помилкою програмування. Серед санкцій був штраф 642 703 грн. Верховний Суд 09.07.2026 повернув справу на новий апеляційний розгляд і вказав: ви самі визначили назву товару, вам і спростовувати. Заяви про харчове призначення цього не замінюють, а суд має перевірити, чи не є окремі гліцерин, нікотин і ароматизатор прихованим продажем у наборі (№ 280/2818/25).

«Три тисячі — заплачу й забуду». Разом зі штрафом ви втрачаєте товар, а він часто коштує в рази більше. Окремо існують фінансові санкції за Законом № 3817-IX: 200 % вартості немаркованого товару або реалізованої сировини. Постанову можна оскаржити лише протягом 10 днів. Якщо її винесли без вас і копія прийшла пізно, строк можна поновити, як і сталося в Сумах.

«Вони все забрали, потім розберемося». Потім буде пізно. Опис кожної позиції потрібен вам, бо конфіскують те, що записано.

Якщо поліція вже в магазині

1. Сфотографуйте полицю, кожну вилучену позицію й етикетку, зокрема місце, де мала б бути марка.
2. Вимагайте поіменний опис в акті: назва, об’єм, кількість. Формула «різні рідини» працює проти всіх.
3. Не пишіть пояснення без адвоката. Запишіть лише, що з протоколом не згодні й пояснення подасте окремо.
4. Заберіть копії протоколу й акта.
5. Того ж дня зберіть накладні, сертифікати, коди товарів і звірте їх із назвами в касі.
6. Експертизу просіть лише тоді, коли точно знаєте склад. Вона може довести і вашу, і чужу версію.

Чесна межа

Якщо під написом «ароматизатор» продають нікотин для вейпа, сертифікати проблему не вирішать, а я не підкажу, як її замаскувати. Для легальної торгівлі є ліцензія і марки. Захищати людину від недоведеного обвинувачення — робота адвоката, і закон дає для цього підстави.

На полиці в пляшечки є етикетка, у чеку є назва, у протоколі є слово, і суд читає всі три. Поки вони збігаються, сперечатися є про що. Коли розходяться, сперечатися доведеться з власним прилавком.