Позбавлення батьківських прав: ухилення довели запитами в садок і поліклініку

Донька народилася 2019 року, батьки жили разом без реєстрації шлюбу. Після пологів батько пішов і зник із життя дитини: не спілкувався, не приходив, не утримував — хоча мати жодних перешкод не чинила. Дитина зростала з матір'ю та на її утриманні. Проблема була не в конфлікті, а в юридичній залежності: поки батько записаний у свідоцтві, без нього ускладнені виїзд дитини за кордон, усиновлення, частина медичних та освітніх рішень. При цьому прямих доказів ухилення в матері не було — «довідки про те, що людина не приходила», не існує.

Перевернули завдання: замість доводити відсутність словами, визначили місця, де турботливий батько неминуче лишив би слід, і запитали саме там. Скористалися правом на адвокатський запит (ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»): звернулися до дошкільного закладу (чи приводив і забирав дитину, чи цікавився успіхами, хто це робив натомість) та до закладу первинної медико-санітарної допомоги (хто доглядав під час хвороби, чи звертався батько до лікаря, чи оформлював лікарняні). Обидві відповіді підтвердили повну відсутність його участі; декларацію із сімейним лікарем укладено з матір'ю. Паралельно забезпечили обов'язкову участь органу опіки (ч. 4 ст. 19 СК) — виконком затвердив висновок про доцільність позбавлення. Позицію будували на ст. 164 СК і практиці ВС у справі № 466/9380/17 (критерії ухилення), а також на позиції ЄСПЛ у справі «Хант проти України»: навіть заперечення проти позову свідчило б про інтерес до дитини — відповідач не з'явився жодного разу.