24.10.2026 · 8 хв читання · Розбір практики
Розбір практики →Ст. 130 КУпАП і військовий водій: чи може патрульний вас оглядати (практика судів, літо 2026)
Частина серії «Правові острови» — дивитися всі частини.
Якщо ви військовослужбовець і на вас склали протокол за статтею 130 КУпАП — керування у стані сп’яніння або відмова від огляду, — ця замітка для вас. Я розберу, що з цього приводу цього літа вирішили апеляційні суди Чернігова, Сум, Вінниці та Івано-Франківська.
Військовослужбовця в однострої зупиняє патруль. Він каже: «Я військовий, викликайте Військову службу правопорядку». Поліцейський пропонує дмухнути в прилад. Через місяць у суді захист посилається на статтю 266-1 КУпАП, за якою військових оглядає не поліція.
Чим це закінчується, залежить від одного питання, яке суди ставлять першим. Відповідь на нього я шукав у практиці чотирьох апеляційних судів.
Звідки ця замітка
Скажу чесно, що мене до неї підштовхнуло. До мене час від часу звертаються військові, і останній випадок був типовим. Людина показує відео з TikTok: юрист у кадрі, впевнений голос, жодного «але». Військового, каже він, не мають права зупиняти патрульні, тож справу за статтею 130 ви виграєте на сто відсотків.
Знайомо?
Я так не працюю. У мене, зізнаюся, бюрократична душа: кожну тезу я перевіряю за текстом закону і за рішеннями судів. На першій зустрічі це буває складно пояснити. Людина ще не знає мого прискіпливого підходу, і на тлі гучного «сто відсотків» з телефону моє «давайте подивимось документи» звучить як невпевненість.
Тому я вирішив не сперечатися з відео, а відкрити реєстр. Нехай кожен, кого зупинили, побачить своїми очима конкретні рішення конкретних судів, а не обіцянки людини, яка за його справу не відповідає.
Де я шукав
Це друга замітка серії «Правові острови». У першій я показав, як по-різному апеляційні суди чотирьох областей закривають справи за статтею 130. Тепер — вузька, але дуже практична тема: військові за кермом.
Я зібрав усі постанови апеляційних судів, ухвалені з червня по серпень 2026 року, у яких згадано статтю 266-1 або Військову службу правопорядку:
| Апеляційний суд | Постанов |
|---|---|
| Чернігівський | 39 |
| Сумський | 85 |
| Вінницький | 22 |
| Івано-Франківський | 6 |
| Разом | 152 |
Справ водіїв за статтею 130, які апеляційний суд закрив через порушення порядку огляду військового, серед них лише чотири.
Що каже закон
Стаття 266-1 КУпАП передбачає для військовослужбовців Збройних Сил два випадки.
Перший — частина друга: військовий, щодо якого є підстави вважати, що він у стані сп’яніння, виконує обов’язки військової служби або перебуває на території військової частини. Його оглядає посадова особа Військової служби правопорядку або командир.
Другий — частина третя: військовий у стані сп’яніння перебуває на вулиці, у сквері, парку, громадському транспорті та в інших заборонених місцях. Його оглядає посадова особа Військової служби правопорядку.
Частина дев’ята підсумовує: огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Недійсний огляд — це недопустимий доказ.
І одна мовна деталь, яку губить кожне гучне відео. Стаття 266-1 говорить про огляд, а не про зупинку. Зупинити машину і оглянути водія на стан сп’яніння — дві різні дії. Слів «не мають права зупиняти» в цій статті немає.
Патрульної поліції серед тих, хто оглядає, теж немає. Звідси й надія захисту: якщо оглядала поліція, огляд недійсний, проте суди читають статтю інакше.
Відповідь чотирьох островів
У першій замітці я писав, що за загальним результатом острови дуже різні. У військовій темі цього літа вони майже злилися. Усі чотири суди ставлять одне питання: чи виконував військовий обов’язки служби в момент зупинки?
Якщо так — огляд мала проводити Військова служба правопорядку, і поліцейський огляд недійсний. Якщо ні — суд вважає людину звичайним водієм, і поліція діяла законно.
Коли саме військовий «виконує обов’язки служби», визначає частина четверта статті 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». У військових справах за кермом найчастіше працюють два пункти: «на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби» (п. 2) і «поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира» (п. 3).
Чого суди не приймають
Статус. Однострій. Військовий квиток. Слова «я військовий». Усе це, за практикою чотирьох судів, нічого не доводить. Погони видно здалеку, але в мотивуванні рішень вони невидимі: суд бачить папір.
Чернігів. «Копія військового квитка та довідка про проходження військової служби… самі по собі не підтверджують, що… на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов’язки військової служби» (№ 748/1017/26).
В іншій чернігівській справі водій повідомив, що він військовий, але на уточнююче запитання поліцейського, чи він цивільна особа і виконує ремонтні роботи, відповів ствердно. Висновок суду: «сам по собі факт повідомлення про наявність статусу військовослужбовця не свідчить про необхідність проведення огляду у порядку, визначеному статтею 266-1» (№ 750/5442/26).
Вінниця. Людина повідомила поліцейським, що вона військовослужбовець, «проте не було надано доказів щодо підтвердження перебування останнього в статусі військовослужбовця, який саме в цей час виконує обов’язки військової служби» (№ 132/1048/26).
Івано-Франківськ. Тут суд перелічив, що саме переконало його в протилежному: людина службових обов’язків не виконувала, у форменому одязі не була, транспортом користувалася в приватних цілях. Тож «виступав… як водій транспортного засобу, а не як суб’єкт військово-службових відносин» (№ 461/10176/25).
Окремо — поведінка на місці зупинки. У ще одній чернігівській справі людина їхала службовим великогабаритним автомобілем з причепом, проте суд зазначив, що вона не пояснювала поліцейським, яке завдання виконує, хоча про виклик Військової служби правопорядку на місці йшлося (№ 734/501/26). Те, що людина сказала або не сказала на узбіччі, потім читається як доказ.
Чотири справи, які закрили
А тепер справи, де вдалося виграти справу. У кожній із них службу довели документами.
Не вірте мені на слово: кожен номер нижче — посилання на офіційний реєстр судових рішень. Відкрийте і прочитайте мотивування повністю, це займе п’ять хвилин.
| Суд | Справа | Чим довели службу |
|---|---|---|
| Чернігівський | № 734/977/26 | службове відрядження: накази командира, посвідчення про відрядження, довідка про проходження служби; запис з нагрудної камери поліцейського |
| Чернігівський | № 734/2075/26 | керував, «виконуючи вказівку командування, про що було повідомлено працівникам поліції» |
| Сумський | № 592/4264/26 | перевозив службовий вантаж і повідомив про це поліцейських |
| Сумський | № 592/9351/26 | витяг із журналу бойових дій: того дня виїжджав на бойове завдання за вказівкою командування |
Дві деталі з цих справ мені здаються найповчальнішими.
У справі № 734/977/26 апеляційний суд сам переглянув запис нагрудної камери поліцейського і назвав часові позначки. На них водій показує пароль, повідомляє про виконання бойового розпорядження, говорить про звернення до Військової служби правопорядку і каже, що перебуває у службовому відрядженні. Висновок суду: поліцейський «не дав належної правової оцінки цим обставинам, не викликав на місце події працівників Військової служби правопорядку… і самостійно в порушення вимог ст. 266-1» провів огляд. Камера поліції стала свідком захисту.
У справі № 592/9351/26 вирішальний документ — витяг із журналу бойових дій батальйону — надав захисник уже апеляційному суду. Суд дійшов висновку, що перебування людини поза частиною «було пов’язане не з його приватними чи побутовими справами, а з виконанням завдання військової служби за вказівкою командування». Тож документи служби можна принести і в апеляцію.
П’ятий шлях: крайня необхідність
Одна сумська справа виграна взагалі без статті 266-1 (№ 587/837/25).
Військовий відмовився від огляду. Суд відхилив доводи про спецпорядок, бо поліцейські не знали, що він на службі, проте встановив, що він за бойовим розпорядженням прямував до місця виконання завдання, а затримка через огляд могла зірвати виконання обов’язків. Суд застосував статті 17 і 18 КУпАП: дія, вчинена в стані крайньої необхідності, щоб усунути небезпеку, яку не можна було усунути іншими засобами, і якщо заподіяна шкода менша за відвернену, не є адміністративним правопорушенням.
Це рідкісне рішення, і будувати на ньому захист як на правилі не можна, хоча воно й показує, що бойове розпорядження важить навіть там, де стаття 266-1 не спрацювала.
Виняток: якщо ви не за кермом
Івано-Франківський апеляційний суд закрив справу військового, який на момент огляду вже не керував машиною (№ 354/14/26). «Апелянт перебував на вулиці, його не зупиняли як водія під час керування ТЗ», — пише суд. І далі: що для таких випадків частина третя статті 266-1 «не містить винятків щодо виконання чи невиконання обов’язків служби». Огляд, проведений поліцією, визнано недійсним.
Тобто тест служби суди застосовують до водіїв. Для військового на вулиці частина третя може спрацювати і без нього.
Острів, що дрейфує
Навесні 2026 року Вінницький апеляційний суд ухвалював рішення значно сміливіші. У справі № 133/4107/25 (09.04.2026) суд закрив справу, бо поліцейські не з’ясували, чи виконував водій обов’язки служби, хоча той сказав, що «по службовим питанням прямує»; довідку командира про відрядження захист подав уже в апеляції. У справі № 128/1603/25 (15.05.2026) суд пішов далі: частина третя охоплює й водіїв — «за кермом, зокрема».
Улітку формула «за кермом, зокрема» не повторилась у жодній із 22 вінницьких постанов, і жодної справи водія через статтю 266-1 вінницький суд не закрив. Закон за цей час не змінився.
Що з цього випливає
Для військового, якого зупинили з підозрою на сп’яніння, справа вирішується не тоді, коли він показує військовий квиток. Вона вирішується тоді, коли з’являється документ, який пов’язує цей день і цю дорогу зі службою: наказ, бойове розпорядження, посвідчення про відрядження, запис у журналі бойових дій, довідка командира.
І ще одне: на місці зупинки людина говорить уже для суду. Камера поліцейського записує і те, що військовий назвав своє завдання, і те, що він погодився з поліцейським, ніби він «цивільний». Обидва фрагменти потім лягають у справу.
Сто відсотків у таких справах не дасть ніхто. Реєстр дає інше: розуміння, від чого залежить результат, і можливість перевірити кожне слово, зокрема й моє.
А тепер незручне запитання. Військовий на війні рідко має при собі наказ про те, куди і навіщо він їде. Чи справедливо, що суд питає з нього папір?
Серія «Правові острови». «Правовий острів» — авторський термін адвоката Василя Масюка. Дослідження: постанови Чернігівського, Сумського, Вінницького та Івано-Франківського апеляційних судів, ухвалені 01.06–31.08.2026, у яких згадано ст. 266-1 КУпАП або Військову службу правопорядку; Єдиний державний реєстр судових рішень. Норми звірено за офіційним текстом на 24.10.2026.
Питання й відповіді
Чи може патрульна поліція оглядати військового водія на стан сп’яніння?
Може, якщо не доведено, що в момент зупинки військовий виконував обов’язки служби. Якщо ж службу доведено документами, огляд мала проводити Військова служба правопорядку, і поліцейський огляд суди визнають недійсним.
Які документи допомагали довести виконання обов’язків служби?
У справах, які закрили: накази командира і посвідчення про відрядження, вказівка командування, про яку водій повідомив поліцію, перевезення службового вантажу, витяг із журналу бойових дій.
Чи можна подати документи про службу вже в апеляції?
Так, у справі Сумського апеляційного суду № 592/9351/26 витяг із журналу бойових дій надав захисник уже апеляційному суду, і справу закрили.
Дивіться напрям «Стаття 130 КУпАП» — перша консультація безкоштовна.