23.10.2026 · 5 хв читання · Соціологія

Подвійне навантаження: чому строк на спадщину пропускають жінки

Василь Масюк Адвокат, к.ю.н., магістр психології · практика з 2005

Частина серії «Спадкові справи Івано-Франківська, весна 2026» — дивитися всі частини.

Коли я аналізував спадкові справи Івано-Франківського міського суду за весну 2026 року, одна цифра не відпускала мене кілька днів. За березень, квітень і травень суд ухвалив дев’ять рішень про додатковий строк для прийняття спадщини. Вісім позовів подали жінки. У дев’ятій справі стать позивача з тексту рішення не визначити.

Я не шукав гендерного сюжету. Він знайшовся сам.

Що в цих рішеннях

Ось причини, якими жінки пояснювали суду пропущений строк. Переказую близько до тексту рішень:

• помер батько, а її чоловік, учасник бойових дій, у цей час отримав поранення; синові потрібне лікування, їй самій — операція (№ 344/3786/26);
• мама, яка сама виховує хвору дитину, захворіла за три дні до кінця строку, а перед тим нотаріуси й реєстри працювали з перебоями через відключення світла (№ 344/4239/26);
• жінка доглядала чоловіка з онкологічним захворюванням і пропустила строк менш ніж на місяць (№ 344/1732/26);
• молода мама з немовлям у березні 2022 року виїхала від війни до Польщі, а згодом до Канади (№ 344/1641/26);
• мати, яка поховала сина, сама лікувала відкриту рану коліна й не могла ходити (№ 344/20408/25).

У п’яти справах із дев’яти серед причин є догляд за кимось: дитиною, чоловіком, батьками. Усі п’ять суд вирішив на користь позивачок. Одну жінку суд не підтримав, але з іншої причини: вона не довела, що є сестрою померлого (№ 344/21532/25).

Друга зміна і третя

Соціологиня Арлі Гохшилд наприкінці 1980-х описала «другу зміну»: після оплачуваної роботи жінка заступає на неоплачувану — дім, діти, догляд. Ці рішення показують ще одну, третю. Паперову.

Коли в родині хтось помирає, хтось має піти до нотаріуса, зібрати довідки, порахувати шість місяців. Дуже часто це та сама людина, яка вже доглядає живих. І паперова зміна програє лікарняній.

Моралі тут немає: ніхто не винен, що чоловіка поранило, а дитина захворіла. Є механіка. Догляд не має вихідних, а строк не має пауз.

Що на це каже закон

Шість місяців рахують від дня смерті (ст. 1270 ЦК), і закон не зупиняє їх ні на лікарняний, ні на догляд. Пропущений строк суд може продовжити, лише якщо причина поважна (ч. 3 ст. 1272 ЦК).

Поважною Верховний Суд визнає, зокрема, тривалу хворобу самого спадкоємця. Догляду за іншими в його переліках поважних причин немає, а в одній зі справ суд вирішив, що хвороба дітей сама по собі не завадила подати заяву. Тому в рішеннях, які пройшли у Франківську, догляд майже ніколи не стоїть сам. Поруч із ним — власна операція, блекаути, війна або пропуск усього на кілька днів. Суд оцінює не те, наскільки вам було важко, а що саме вам заважало.

Чому це історія про Франківськ

Про Прикарпаття часто говорять як про край заробітчан. Соціологи й журналісти роками пишуть про жінок, які їдуть працювати до Італії, Польщі чи Чехії, щоб утримувати родини вдома. За цим стоїть не втеча, а відповідальність, і вона має свою ціну: людина, яка заробляє для всіх, опиняється далеко від нотаріуса якраз тоді, коли він потрібен. У весняних рішеннях це теж видно. Спадкоємиця, яка з 1992 року живе за кордоном, не встигла приїхати через прострочений паспорт (№ 344/3479/26). Мати з 2018 року працює за кордоном, а її сина виховує дід (№ 344/3897/26).

Додайте війну, яка розкидала родини між Франківськом, Польщею й Канадою. Виходить місто, де людина, яка мала б піти до нотаріуса, часто або фізично далеко, або сидить біля ліжка близьких.

А якщо ви не з Франківська

Чесно про межі: моя вибірка — один суд і три місяці. Проте механізм, який за нею стоїть, від міста не залежить. Шість місяців однакові для Києва, Львова й Херсона. Поранені, онкохворі й діти, яких треба доглядати, є в кожній родині країни, а доглядають їх, як і у Франківську, переважно жінки.

Тому я сприймаю цю закономірність як гіпотезу для всієї України: строк на спадщину пропускає не той, кому байдуже, а той, хто тягне на собі догляд. Перевірити її можна тим самим способом — рішеннями інших судів. Я збираюся це зробити, і щось мені підказує, що цифри будуть схожі.

Що робити, якщо ви — та сама людина

Якщо ви зараз когось доглядаєте, прочитайте цей розділ уважніше за інші.

1. Запишіть дату кінця строку ще в день похорону. Шість місяців рахують від дня смерті, а не від дня, коли стане легше.
2. Віддайте папери комусь іншому. Заяву про прийняття спадщини може подати представник за довіреністю. Це одна дія, і її цілком можна передати тому, хто не стоїть біля лікарняного ліжка.
3. Зберігайте медичні документи з датами — і свої, і того, кого доглядаєте. Якщо строк таки мине, суд питатиме про дати.
4. Якщо строк минув, спершу поговоріть з іншими спадкоємцями, тобто з тими, хто вже прийняв спадщину. З їхньою письмовою згодою нотаріус прийме вашу заяву без суду (ч. 2 ст. 1272 ЦК). Така розмова з братом чи сестрою в рік смерті батьків — одна з найважчих, які бувають: втома, горе й образи говорять голосніше за слова. Як почати її так, щоб вона не стала суперечкою, я пишу в книжці «Як розмовляти з ким завгодно і про що завгодно».
5. Звертайтеся одразу, щойно перешкода зникла. Довга пауза після неї працює проти вас.

Питання, яке я ставлю собі

У вашій родині, коли хтось помирає, хто йде до нотаріуса? А хто в цей час сидить біля ліжка? Якщо це одна й та сама людина, то хто з вас забере в неї хоча б папери?

Це друга замітка серії про спадкові справи Івано-Франківського міського суду. Перша — «81 спадкова справа Івано-Франківська за весну 2026: що я побачив». Усі частини серії — на одній сторінці.

Якщо ви доглядаєте близьку людину і строк уже біжить, я можу взяти папери на себе. Що входить у таку роботу, я описав на сторінці про спадкові справи. Це вас ні до чого не зобов’язує. Результату не гарантую — так не може чесно сказати жоден адвокат; гарантую, що перевірю все, що можна перевірити. Якщо вам спокійніше віч-на-віч, можна зустрітися у Франківську.

Як я рахував: усі рішення Івано-Франківського міського суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ухвалені з 1 березня по 31 травня 2026 року й оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 23.10.2026. Номери справ ведуть на знеособлені рішення в реєстрі. Реєстр публікує не всі рішення, тож цифри — знімок, а не повна статистика.