06.07.2026 · оновлено 07.07.2026 · 6 хв читання · Право
Право →«Зник безвісти», а що далі? Оголошення померлим чи встановлення факту смерті
Оновлено: липень 2026 року. Матеріал ураховує практику Верховного Суду 2024–2026 років і доктринальну дискусію.
⚠️ Ця сфера швидко змінюється. На підході — зміни до ч. 2 ст. 46 ЦК щодо строків оголошення померлими осіб, зниклих безвісти у зв’язку з війною (законопроєкт № 12451, прийнятий за основу; докладніше — у розділі нижче). Перед зверненням до суду обов’язково перевіряйте чинну редакцію ст. 46 ЦК і актуальну редакцію Переліку територій.
Коли рідна людина зникає безвісти на війні, сім’я рано чи пізно стикається з юридичною необхідністю: щоб оформити спадщину, отримати виплати чи пенсію у зв’язку з втратою годувальника, потрібне свідоцтво про смерть. А його орган ДРАЦС видасть лише за наявності медичного свідоцтва про смерть або рішення суду. Далі — про те, який саме шлях обрати і чому це питання за останні два роки стало значно складнішим.
Два різні шляхи — і їх не можна плутати
Закон передбачає дві різні конструкції:
- Оголошення особи померлою (ст. 46 ЦК України) — ґрунтується на юридичному припущенні смерті. Суд не має доказів загибелі, але обставини дають підстави припускати смерть.
- Встановлення факту смерті (ст. 315, 317 ЦПК України) — застосовується, коли смерть фактично сталася й є докази, що це підтверджують, але зареєструвати її в ДРАЦС у звичайному порядку неможливо (немає тіла/медичного свідоцтва, подія сталася в зоні бойових дій чи на окупованій території).
Критерій розмежування — доведеність смерті. Верховний Суд прямо вказав: за відсутності беззаперечних доказів смерті належним способом є саме оголошення особи померлою, а не встановлення факту смерті (постанова КЦС ВС від 02.04.2025 у справі № 465/3147/22). І навпаки — коли є достовірні докази загибелі (довідка/акт командування, свідчення очевидців, дані ДНК), йдеться про встановлення факту смерті.
Строки для оголошення померлим (ст. 46 ЦК)
Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою:
- після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій;
- а з урахуванням конкретних обставин — і раніше, але не раніше спливу шести місяців.
Днем смерті суд може визначити день вірогідної загибелі (ч. 3 ст. 46 ЦК). При цьому «воєнні дії» — не те саме, що «воєнний стан»: чекати скасування воєнного стану на всій території держави не потрібно.
Головне питання: звідки рахувати ці 6 місяців?
Саме тут — епіцентр дискусії, і саме тут позиція судів розійшлася з частиною доктрини.
Позиція Верховного Суду (обов’язкова для судів)
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 розтлумачила: шестимісячний строк обчислюється від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі особи. Якщо ж подія сталася поза зоною активних бойових дій, але є наслідком воєнних дій (наприклад, ракетний удар по мирному місту), — строк може рахуватися від дня самої події.
Цю позицію Верховний Суд у 2026 році консолідував одразу двома постановами:
- КЦС ВС від 11.02.2026 у справі № 753/2274/25;
- КЦС ВС від 18.02.2026 у справі № 639/1567/25.
В обох випадках заяви про оголошення військовослужбовців померлими було визнано передчасними, і в задоволенні відмовлено — бо активні бойові дії в місці ймовірної загибелі ще не завершилися.
Як суд встановлює момент завершення боїв? За офіційним Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (затверджений наказом Мінрозвитку громад; станом на середину 2026 року чинна редакція — наказ № 987 від 26.05.2026, що замінив наказ № 376 від 28.02.2025). Перелік містить дати початку і завершення бойових дій по кожному населеному пункту. Логіка проста: поки в конкретному населеному пункті активні бойові дії тривають (немає дати завершення) — шестимісячний строк не почав спливати, а отже, оголошувати особу померлою передчасно.
Доктринальний погляд: О. Печений
Протилежної позиції дотримується частина науковців. Зокрема, Олег Печений (доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Верховного Суду) у «Віснику НААУ» звертає увагу: законодавець у другому реченні ч. 2 ст. 46 ЦК свідомо не написав, що шість місяців рахуються «від закінчення воєнних дій». На його думку, початок перебігу строку слід пов’язувати з днем настання конкретних обставин (днем вірогідної загибелі), а не з невизначеною датою завершення бойових дій. Аргумент: прив’язка до закінчення воєнних дій створює правову невизначеність для широкого кола осіб і держави та фактично ставить під загрозу принцип res judicata.
Тобто Верховний Суд певною мірою йде врозріз із цією доктриною: доктрина пропонує рахувати строк від події, а суди — від завершення активних бойових дій у місці загибелі. Важливо розуміти практичний наслідок: позиція ВС є обов’язковою, і суди першої інстанції, які інколи стають на доктринальний бік і оголошують особу померлою «від дня події», у 2026 році скасовуються касацією (як це й сталося у справах № 753/2274/25 та № 639/1567/25). Тому доктринальний аргумент сьогодні варто використовувати лише як допоміжний, а не як основу позиції.
А що на підході? Законопроєкт № 12451
Законодавець цю проблему помітив. Проєкт Закону № 12451 (від 27.01.2025) прямо спрямований на усунення правової невизначеності щодо початку відліку шестимісячного строку в ч. 2 ст. 46 ЦК. Він пропонує закріпити, що суд може оголосити особу померлою і до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців від настання обставин, які загрожували їй смертю або давали підставу припускати її загибель — тобто прив’язати відлік до дня самої події (вірогідної загибелі), а не до дня завершення бойових дій.
По суті, це законодавче закріплення доктринального підходу (близького до позиції О. Печеного) і водночас коригування суворого прочитання, якого сьогодні дотримується Верховний Суд. Якщо зміни ухвалять, сім’ям зниклих безвісти військових буде значно простіше й швидше звертатися до суду — не чекаючи, доки завершаться бойові дії в конкретному населеному пункті.
Статус (станом на липень 2026): законопроєкт прийнято за основу у першому читанні (05.06.2025) і готується до другого читання — тобто він ще не є чинним законом. До набрання ним чинності діє позиція Верховного Суду, описана вище. За долею законопроєкту варто стежити: його ухвалення суттєво змінить підхід до строків.
Що це означає на практиці
- Перш ніж подавати заяву про оголошення померлим, перевірте статус місця ймовірної загибелі за чинним Переліком територій. Якщо це «територія активних бойових дій» без дати завершення (або територія триваючої окупації) — заява, найімовірніше, буде передчасною, і суд відмовить.
- Якщо активні бойові дії в цьому населеному пункті вже завершилися й від цієї дати минуло понад 6 місяців — шлях оголошення померлим відкритий; у заяві варто послатися на висновки ВП ВС № 755/11021/22 і на дату з Переліку.
- Якщо ж бойові дії тривають, але є достовірні докази загибелі (акт службового розслідування, свідчення однополчан, дані ДНК), варто розглянути встановлення факту смерті за ст. 317 ЦПК — цей шлях не прив’язаний до строку ст. 46 ЦК, а рішення підлягає негайному виконанню. Водночас треба враховувати ризик: за самих лише припущень суд може перекваліфікувати належний спосіб на оголошення померлим (№ 465/3147/22).
Окремо про загибель унаслідок агресії РФ. Встановлення юридичного факту, що особа загинула саме внаслідок збройної агресії Російської Федерації, можливе лише в судовому порядку — позасудового механізму закон не передбачає (ОП КЦС ВС від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц).
Коротка пам’ятка
| Ситуація | Належний шлях |
|---|---|
| Немає доказів смерті, лише припущення; бої в місці загибелі завершені ≥ 6 міс. тому | Оголошення померлим (ст. 46 ЦК) |
| Немає доказів смерті; бої в місці загибелі тривають | Оголошення померлим передчасне — чекати або шукати докази для факту смерті |
| Є достовірні докази загибелі | Встановлення факту смерті (ст. 315, 317 ЦПК) |
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація потребує окремого аналізу документів. Адвокатське об’єднання «Сімейство» супроводжує справи про оголошення особи померлою та встановлення факту смерті, зокрема військовослужбовців, зниклих безвісти.
Дата оновлення матеріалу: липень 2026 року.
Дивіться напрям «Встановлення фактів» — перша консультація безкоштовна.